1. Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
2. А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
3. Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?
4. Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?
5. Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога,
6. що кожному віддасть за його вчинками:
7. тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,
8. а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.
9. Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,
10. а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.
11. Бо не дивиться Бог на обличчя!
(До Римлян 2:1-11)
