29. І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30. наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв’яжіть його, і приведіть.
31. Коли ж вас хто спитає: Нащо відв’язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
32. Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
33. А коли осля стали відв’язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв’язуєте?
34. Вони ж відказали: Господь потребує його.
35. І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36. Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38. кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!
39. А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
40. А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
41. І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42. і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…

(Від Луки 19:29-44)